Ну дуже маленькі комедії

Дивитися маленьку комедію (навіть кілька поспіль) спочатку приємніше, ніж велику трагедію, а комедії Віктора Ляпіна справді смішні, ласкаві, іронічні; їх герої задаються аж ніяк не гамлетівськими питаннями, а просто живуть буденним життям на очах у глядачів, проявляючи всі якості, відпущені їм природою. Режисер вистави Ігор Равицький зробив публіку співучасницею життя персонажів, посадивши в двох кроках від останніх — тут немає місця фальші, гра будується на майстерності актора, нюансах міміки і поглядів. Тут же варто нехитра меблі, висить абажур з бахромою, щось бурмоче прикритий ажурною накидкою телевізор… Ми так жили зовсім недавно — за історичними мірками… Вистава поєднує три сюжети, які об’єднують іронія і своєрідний «побутової» гумор, що межують з абсурдом. Тут все як в житті — маленькі трагедії маленьких людей обертаються анекдотами.

У кожному сюжеті свій, неповторний акторський ансамбль: у першому — заслужені артистки України Галина Кобзар-Слободюк і Ірина Черкаська, артист Андрій Зай, у другому — народний артист України Анатолій Дриженко, заслужені артистки України Світлана Гужва і Марія Пивоварова, в третьому — заслужений артист України Ігор Геращенко, артисти Олександр Станкевич і Сергій Ярий, — але, без перебільшення скажемо, що тут кожен яскравий, значний, цікавий…

Вистава об’ємний по змісту, глибокий по думки, добрий і зворушливий по атмосфері, незвичайний за формою взаємодії глядачів і акторів.