Про подію

«Бал-маскарад» (Un ballo in maschera) — опера Джузеппе Верді на лібрето Антоніо Сома за сюжетом Ежена Скриба, написаному у свій час для Даніеля Обера, який використав його для своєї опери «Густав ІІІ чи Бал-маскарад». В основу твору покладені історичні події. Шведський король Густав ІІІ був убитий на балу в 1792 році в результаті змови, в якій взяли участь представники вищої знаті.

Спочатку оперу «Бал-маскарад» мали ставити в Неаполі, але із-за сюжету Верді мав великі неприємності від місцевої цензури. У 1858 році, майже напередодні прем’єри, відбувся напад на Наполеона ІІІ. Влада Неаполя вирішила, що опера про вбивство короля може надихнути жителів міста на повстання. Верді висунули умову внести зміни в сюжет.

Дирекція театру, бажаючи змусити композитора змиритись з нав’язаним йому лібрето, спробувала заарештувати його до тих пір, поки він не переробить оперу або не сплатить неустойку. У відповідь Верді звернувся з позовом до суду. Коли про це дізналися неаполітанці, їх обурення сягнуло таких масштабів, що король Фердинанд ІІ звелів закрити справу і дозволив композитору виїхати з міста. Втім, оперу все-таки довелось переробляти. Події були перенесені з Швеції в Північну Америку, король Густав став англійським губернатором Бостона графом Ричардом Варвіком, його вбивця граф Анкарстрем трансформувався в секретаря Ренато. Змінились також певні мотивування, що певною мірою приглушило політичне звучання твору — на перший план виступила особиста драма героїв: мотиви ревнощів, таємничих відчуттів, боротьби між коханням і обов’язком. Антоніо Сомма не вважав за можливе підписатися під текстом лібрето. Замість прізвища лібретиста опери «Бал-маскарад» ставились літери N. N. Пізніше, під керівництвом Верді, остаточно доопрацював лібрето Франческо П’яве.

І все ж у Неаполі перепони цензури виявились настільки складними, що Верді вирішив пристати на пропозицію Риму. Перша постановка опери відбулася в римському Театро Аполло 17 лютого 1859року.